край канави

1. n

1) край (чогось); крайка, кромка

2) вістря, лезо

3) гострість

4) обріз (книги); поле (сторінки)

5) бордюр

6) кряж, хребет; гребінь (гори)

7) бровка (канави тощо)

8) грань; фаска; ребро

9) критичне становище; критичний момент

10) ущипливість, різкість

11) амер., розм. перевага

12) дуга (фігурне катання)

13) пруг (ковзана); кант (лижі)

2. v

1) точити; загострювати

2) облямовувати

3) обрізувати краї; підрівнювати; підстригати (траву)

4) розм. роздратовувати

5) повільно просуватися, поступово наближатися

6) прослизати, пробиратися (у, до — into)

7) вислизнути (з — out of)

8) тех. кантувати

* * *

1) вістря, лезо; ріжуча крайка ( інструмента); гострий край, гострота; вістря, гострота (зауваження, почуття)

2) край, крайка

3) обріз ( книги); поле (сторінки); бордюр

4) кряж, хребет; гребінь ( гори); бровка (уступу, канави)

5) грань; фаска; ребро; опорна призма (маятника, коромисла ваг)

6) критичне положення, критичний момент

7) перевага

8) дуга ( фігурне катання)

9) ребро ( ковзана); кант ( лижі)

1) точити, вигострювати; загострювати

2) ( with) облямовувати, обрамляти

3) ( повільно) просуватися; ( поступово) наближатися

4) ( into) прослизнути, пробратися; ( out of) вислизнути, вибратися; ( out of) зіштовхнути, зіпхнути; усунути ( з посади)

5) тex. кантувати

6) cпopт. кантувати, вдавлювати лижі кантами в сніг

7) дiaл. дратувати

1) вістря, лезо; ріжуча крайка ( інструмента); гострий край, гострота; вістря, гострота (зауваження, почуття)

2) край, крайка

3) обріз ( книги); поле (сторінки); бордюр

4) кряж, хребет; гребінь ( гори); бровка (уступу, канави)

5) грань; фаска; ребро; опорна призма (маятника, коромисла ваг)

6) критичне положення, критичний момент

7) перевага

8) дуга ( фігурне катання)

9) ребро ( ковзана); кант ( лижі)

1) точити, вигострювати; загострювати

2) ( with) облямовувати, обрамляти

3) ( повільно) просуватися; ( поступово) наближатися

4) ( into) прослизнути, пробратися; ( out of) вислизнути, вибратися; ( out of) зіштовхнути, зіпхнути; усунути ( з посади)

5) тex. кантувати

6) cпopт. кантувати, вдавлювати лижі кантами в сніг

7) дiaл. дратувати

наспать что

I. насипати и насинати, наспати, висипати и висинати, виспати що, досипатися и досинатися, доспатися до чого, (о мног.) понасип[н]ати и т. п. Наспанный - наспаний, виспаний. -ться - насиплятися и насип[н]атися, висиплятися и висип[н]атися, попоспати (досхочу), (о мног.) понасиплятися, понасип[н]атися и т. п.

II. Насыпать, насыпать -

1) что, чего на что, куда - насипати, насипати, (о мног.) понасипати и понасипувати що, чого на що, куди; специальнее: (насаривать соломой и т. п.) натрушувати, натрусити, (пылью, мукой и т. п. ещё) напорошувати, напорошити чим, (о мног.) понатрушувати, понапорошувати. [Насипав жита в засік (Київщ.). Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють (Номис). Діти понасипали піску в сінях (Брацл.)]. -ть полный мешок чего - насипати, насипати повний мішок чого, насипати, насипати мішок чим. [Понасипай мішки просом (Грінч.)]. -ть чего в уровень с краями - насипати, насипати чого вщерть (вкрай), (выше краёв) насипати, насипати з наспою чого, вивершувати, вивершити, звершити що. [Насипав мірку жита та ще й звершив (Сл. Гр.)]. -ть зерна (домашней птице) - насипати, насипати зерна, посипати, посипати кому. [Вимети хату! внеси дрова! посип індикам! (Шевч.)];

2) (вал, курган и т. п.) насипати, насипати, висипати, висипати, (редко, зал.) усипати, усипати, (о мног.) понасипати и понасипувати и т. п. що. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Та висип-же, мила, високу могилу (Метл.). Давай вали висипати та канави рити (Рудан.). І могилу вже усипав (Федьк.)]. Насыпанный -

1) насипаний, понасип(ув)аний; натрушений, напорошений, понатрушуваний, понапорошуваний;

2) насипаний, висипаний, усипаний, понасип(ув)аний и т. п. -ться -

1) (стр. з.) насипатися, бути насипуваним, насипаним, понасип(ув)аним и т. п. [Висипано високу могилу (М. Вовч.). І коли ті вали повисипувані? (Драг.)];

2) (возвр. з.) насипатися, насипатися, понасипатися; натрушуватися, натруситися, понатрушуватися, напорошуватися, напорошитися, понапорошуватися. [Скрізь понасипалося борошна (Харківщ.)];

3) (вдоволь, сов.) - а) (сыпля) насипатися, попосипати (досхочу), (о мног.) понасипатися; б) (сыплясь) насипатися, попосипатися (досхочу), (о мног.) понасипатися и т. п. Срв. Сыпать.

* * *

1) насипа́ти, наси́пати, -плю, -плеш и мног. понасипа́ти; ( всыпать) уси́пати, усипа́ти; ( посыпать) поси́пати, посипа́ти

2) (сооружать, возводить) насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, висипа́ти, ви́сипати и мног. повисипати

3) (сов.: побить) уси́пати